Мені приємно бути присутнім на позачерговій зустрічі з членами українського Уряду. Я радо приймаю цю вкрай особливу можливість поділитись з українським урядом та громадськістю баченням Європейського Союзу щодо можливостей та викликів, які в цьому році стоять перед нами.

У рамках мого останнього візиту до України, у вересні, під час 9-ї Ялтинської щорічної зустрічі, я розповідав про свою візію України як держави, здатною стати глибоко вкоріненою серед демократичних країн Європи. Також я говорив про те, як використати магнетизм Європейського Союзу та його пропозицію для модернізації, перетворення та розбудови демократії в Україні.

У Ялті я дав зрозуміти, що спосіб, в який Україна дає собі раду з наслідками вибіркового правосуддя, стандартами жовтневих парламентських виборів та загальним прогресом у реформах, визначить її становище у майбутньому. Він також покаже, наскільки досяжною є моя візія.

Сьогодні, приблизно п'ять місяців після Ялти, багато з основних викликів залишаються незмінними. Необхідно працювати над тим, аби виправити наслідки вибіркового правосуддя. Недоліками жовтневих парламентських виборів слід належним чином зайнятися. Для здійснення загальних реформ необхідно докласти більших зусиль та більшої рішучості.

Ми маємо спільну мету, що полягає у підписанні Угоди про асоціацію, включаючи угоду про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. Це дасть Україні можливість закріпитися на європейському шляху. Задля досягнення цієї мети Європейський Союз визначив маршрут, що базується на принципах та цінностях Угоди про асоціацію. Їх впровадження у життя залежить тепер від вас. Це історична можливість, і її потрібно використати. Вона залежить від ваших дій та відданості у здійсненні реформ.

П'ять місяців тому було висловлено думки щодо необхідності «паузи» у відносинах між Україною та ЄС. Сьогодні питання паузи не стоїть на порядку денному. Навпаки – у повітрі можна відчути свіже сподівання, що справжні кроки будуть зроблені. Нова хвиля рішучості та впевненості щодо розв'язання головних викликів охопила всіх, хто вірить в європейську інтеграцію України. Це дає нам наснагу рухатись вперед у нашій спільній роботі.

Україна зіграла ключову роль у формуванні та посиленні політики Східного Партнерства. Це стало добрим прикладом не лише для регіону Східного Партнерства, але й для громадян самої країни. Нам необхідно продовжувати такий підхід – і навіть більше, ніж будь-коли. З наближенням України до Європейського Союзу зростає очікування щодо досягнення результатів у сфері забезпечення засадничих свобод, верховенства права, демократичних принципів, системи стримування та противаг.

Наше спільне завдання з українським урядом, здійснюване заради блага України та її громадян, полягає у забезпеченні конкретних дій у цих головних сферах. Ми маємо пам'ятати, що передусім ви, Уряд України, несете за це відповідальність. Також ми маємо пам'ятати, що часу чекати в нас немає. Потрібно використовувати можливість, яка є зараз. Адже у разі, якщо ми, Україна та ЄС, не встигнемо закінчити роботу до «кінцевого терміну» в листопаді, його не можна буде посунути на грудень чи січень 2014-го року. Час має значення у політиці. Якщо подивитись на політичний календар ЄС та України, ви побачите, що потрібні місяці, якщо не роки, для того, щоб сформувати новий політичний шанс.

Ми хочемо, щоб наші дії залучали опозиційні сили та громадянське суспільство. Варто наголосити на важливості вашої ролі у формуванні інклюзивного клімату, створюючи відповідні умови для руху вперед. Європейський Союз зобов'язався зробити значний крок уперед у наших відносинах. Він полягатиме у підписанні та попередньому виконанні Угоди про асоціацію. Я сердечно сподіваюсь, що на шляху до досягнення цієї мети не буде жодних перешкод.

Шлях попереду вже визначений; найбільш важливі питання чітко окреслені. Готуючись до саміту Україна-ЄС, що відбудеться 25 лютого, нам потрібно бачити ознаки швидкого та відчутного прогресу та відданість реформам.